Чистилище не позбавлене радості. Подібно до того, як можемо підбадьорувати одне одного за земного життя, так це роблять душі і в чистилищі.
Вчення про есхатологію – останні речі тут на землі і вічне життя завжди було джерелом для роздумів та осмислення, зокрема в католицькому письменстві. І так є до сьогодні.
Ці три маловідомі факти про чистилище – нагода задуматись кожному з нас про те, що чекає на наші душі опісля земного життя.
Уже разом з Богом
Душі у чистилищі є частиною Церкви, яку називають Церквою, яка терпить, очікує або ж Церквою, яка покутує. За традицією, віримо, що Церква складається із трьох частин: Церква воююча, Церква, яка терпить, та Церква тріумфуюча. Про це можемо також прочитати в енцикліці Lumen Gentium.
Якщо душі в чистилищі є частиною Церкви, то вони є частиною містичного Тіла Ісуса, а отже будуть з’єднані з ним.
Терпіння в чистилищі добровільні
Свята Катерина Генуезька у своєму “Трактаті про чистилище” писала, що душа, яка бачить, що її очікує в небі, сама вирішує іти на терпіння. Чистилище добровільне не тому, що хтось собі може вирішити, йти туди чи ні, але тому, що душа з радістю бере на себе всі терпіння. Святий Тома Аквінський говорить про цей аспект те ж саме.
В чистилищі також є радість
Загалом чистилище – це місце мук, хоча й тимчасових. Однак це місце не позбавлена радості. Так само, як сам Ісус втішає душі Церкви воюючої, тобто нас на землі, так потішає і душі, які терплять. Подібно до того, як можемо підбадьорувати одне одного за земного життя, так це роблять душі і в чистилищі.
Душі в чистилищі відчувають неймовірну любов, як у раю, і неймовірний пекельний біль через те, що не можуть вповні осягнути і прийняти Божу велич. Чистилище – постійне зростання в любові і болю, яке провадить до справжнього вічного щастя.
Адаптація Тетяни Трачук
Чистилище- це не те місце,де б ви відчували себе задоволеним